Словарь української мови (1924)/дівоснуб
Зовнішній вигляд
◀ дівонька | Словарь української мови Д дівоснуб |
дівоснубний ▶ |
|
Дівосну́б, ба, м. = Дівошлюб. „Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе.... старостъ, бояръ, пословъ, дивоснубовъ“. Чуб. IV. 56.