Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дідько

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дідько
Берлін: Українське слово, 1924

Ді́дько, ка, с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. III. 385. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. К. ЧР. 164. Дідько не дідько, а й людей таких рідко. Козел. у. Ді́дька ма́ти. Не имѣть ничего. В кишені дідька має. Рудч. Чп. 122.