Словарь української мови (1924)/дієвий
| ◀ дідько | Словарь української мови Д дієвий |
дієписання ▶ |
|
Дієви́й, а́, е́. Дѣйствующій. Дієві осо́би, д. лю́де. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5.
| ◀ дідько | Словарь української мови Борис Грінченко Д дієвий |
дієписання ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дієвий
Борис Грінченко
1924
Дієви́й, а́, е́. Дѣйствующій. Дієві осо́би, д. лю́де. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5.