Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дідівський

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дідівський
Берлін: Українське слово, 1924

Діді́вський, а, е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенскій.