Словарь української мови (1924)/дідівщина
Зовнішній вигляд
◀ дідівський | Словарь української мови Д дідівщина |
дідко ▶ |
|
Діді́вщина, ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.