Словарь української мови (1924)/дійма
Зовнішній вигляд
◀ дійливо | Словарь української мови Д дійма |
діймати ▶ |
|
Ді́йма, ми, ж. Предчуствіе, вѣсть, догадка? Венгер Руса не боявся, не мав тої дійми, бо він не чюв, шьо йде москаль вороними кіньми. Гол. II. 461.