Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/дійма

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дійма
Берлін: Українське слово, 1924

Ді́йма, ми, ж. Предчуствіе, вѣсть, догадка? Венгер Руса не боявся, не мав тої дійми, бо він не чюв, шьо йде москаль вороними кіньми. Гол. II. 461.