Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/едек

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Е
едек
Берлін: Українське слово, 1924

Едек, ку, м. Длинная бичева, которой, при безвѣтріи, тянутъ лодку вдоль берега. МУЕ. I. 50. (Добруджа). Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом. МУЕ. I. 35.