Словарь української мови (1924)/ей

by Борис Грінченко

◀ едек

Словарь української мови Борис Грінченко Е ей

екзамен ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ей, меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. „Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!“ Так панотець казав своїй дитині: „Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!“ Г. Арт. (О. 1861. III. 109). 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Желех. Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! Рудч. Ск. I. 7. 3) Эй. Ей, нуте, беріться! Ном. № 10892.