Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жалісливець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жалісливець
Берлін: Українське слово, 1924

Жалісли́вець, вця, м. = Жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід. Мир. Пов. II. 115.