Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жалість

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жалість
Берлін: Українське слово, 1924

Жа́лість, лости, ж. 1) Состраданіе, жалость. В їх нема ні трохи жалости. К. ЧР. 252. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Чуб. V. 476. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Гол. III. 391. Ум. Жалостонька. Желех.