Словарь української мови (1924)/женитися

by Борис Грінченко

◀ женити

Словарь української мови Борис Грінченко Ж женитися

жених ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жени́тися, ню́ся, нишся, гл. Жениться. Як сироті женитися, то й ніч мала. Ном. № 10699. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Оженився з Палажчиною дочкою. ПЙО. Левиц. I. 366.