Словарь української мови (1924)/животина

by Борис Грінченко

◀ животик

Словарь української мови Борис Грінченко Ж животина

животинник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Животи́на, ни, ж. 1) Животъ. 2) Животное. Кінь пасся на волі округ хати. Розумна була животина: зараз прибігла, зачувши хазяйський посвист. К. ЧР. 248.