Словарь української мови (1924)/живчик

by Борис Грінченко

◀ живцем

Словарь української мови Борис Грінченко Ж живчик

жигавка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жи́вчик, ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.