Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жилля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жилля
Берлін: Українське слово, 1924

Жилля́, ля́, с. Заселенное мѣсто, мѣсто, занятое поселеніемъ. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре. Волч. у.