Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жилляр

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жилляр
Берлін: Українське слово, 1924

Жилля́р, ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.