Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жмури

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жмури
Берлін: Українське слово, 1924

Жму́ри, рів, м. мн. Мелкая зыбь (на водѣ) образующаяся если бросить что-либо въ воду, а также пузырьки, вскакивающіе при этомъ на водѣ или получающіеся при взбалтываніи жидкости. Плигнув у воду — тільки жмури пішли. Борщ, — аж жмури встаю́ть. Плохой борщъ. Мнж. 164. Ум. Жму́рки. Тільки жмурки встають, як камінь кинеш у воду. Екатер. г.