Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жмурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жмурити
Берлін: Українське слово, 1924

Жму́рити, рю, риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309.