Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жона

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жона
Берлін: Українське слово, 1924

Жона́, ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Чуб. V. 215. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70. 3) Названіе хороводной весенней игры. Грин. III. 104. Ум. Жону́хна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивеє серце моє. Грин. III. 105.