Словарь української мови (1924)/жумрати
| ◀ жукуватий | Словарь української мови Ж жумрати |
жумрити ▶ |
|
Жу́мрати, раю, єш и жу́мрити, рю, риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. II. 210.
| ◀ жукуватий | Словарь української мови Борис Грінченко Ж жумрати |
жумрити ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
жумрати
Борис Грінченко
1924
Жу́мрати, раю, єш и жу́мрити, рю, риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. II. 210.