Словарь української мови (1924)/жумрити
Зовнішній вигляд
◀ жумрати | Словарь української мови Ж жумрити |
жупа ▶ |
|
Жу́мрати, раю, єш и жу́мрити, рю, риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. II. 210.