Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забавлятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забавлятися
Берлін: Українське слово, 1924

Забавля́тися, ля́юся, єшся, с. в. Заба́витися, влюся, вишся, гл. 1) Забавляться, забавиться, развлекаться, развлечься. Прийде нічка осінняя, — ні з ким забавлятись. Чуб. V. 26. 2) Замедляться, замедлиться, задерживаться, задержаться, замедлить. Прощай, милий мій синочку, да не забавляйся, за чотирі неділоньки додому вертайся. Нп. Пусти, мати, погуляти, я не забавлюся, — тільки хлопців потуманю і назад вернуся. Чуб. V. 685. Воно ще не світа, але день не забавиться. Каменецк. у.