Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забагти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забагти
Берлін: Українське слово, 1924

Забагну́ти и заба́гти, гну, неш, гл. Пожелать, захотѣть. Антосьо забаг: їхати та й їхати. Св. Л. 174.