Словарь української мови (1924)/забагтися

by Борис Грінченко

◀ забагти

Словарь української мови Борис Грінченко З забагтися

забажати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заба́гтися, гнеться, гл. безгл. Захотѣться. Забаглось дівчині подивитись на свою вроду. Св. Л. 13. Забаглося води: наче ж і солоного не їв. Каменец. у. От забаглося тобі не знати чого. Камен. у.