Словарь української мови (1924)/забарятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забарятися
Берлін: Українське слово, 1924

Забаря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. забари́тися, рю́ся, ришся, гл. Замедлять, замедлить, замѣшкиваться, замѣшкаться, опаздывать, опоздать, засиживаться, засидѣться. Пусти, мати, погуляти, — я не забарюся. Чуб. V. 2. Поїхав царевич на охоту та там і забарився аж три дні. Рудч. Ск. I. 97.