Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забейкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забейкати
Берлін: Українське слово, 1924

Забе́йкати, каю, єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейкав. Харьк.