Словарь української мови (1924)/заблудитися

by Борис Грінченко

◀ заблудити

Словарь української мови Борис Грінченко З заблудитися

заблудний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заблуди́тися, джу́ся, дишся, гл. Заблудиться. Ой либонь моя дівчинонька та й у лісі заблудилася. Чуб. V. 24.