Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забубнити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забубнити
Берлін: Українське слово, 1924

Забу́бнити, бню, ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. Нп.