Словарь української мови (1924)/забрязчати
| ◀ забрязкотіти | Словарь української мови З забрязчати |
забубнити ▶ |
|
Забрязча́ти, зчу́, зчи́ш, гл. = Забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Мет. 436. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. Макс. 1849. 11.
| ◀ забрязкотіти | Словарь української мови Борис Грінченко З забрязчати |
забубнити ▶ |
|
Словарь української мови — З
забрязчати
Борис Грінченко
1924
Забрязча́ти, зчу́, зчи́ш, гл. = Забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Мет. 436. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. Макс. 1849. 11.