Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забрязкотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забрязкотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Забрязкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Забрязкати. Аф.