Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забудинок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забудинок
Берлін: Українське слово, 1924

Забуди́нок, нку, м. = Забудування. Вийдеш на пусте місце, де ні однісінької хати; а там ізнов починаються забудинки і всі на другий штиль: де двірок стоїть, де просто як сільська хата. Св. Л. 24.