Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забудовувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забудовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Забудо́вувати, вую, єш, сов. в. забудува́ти, ду́ю, єш, гл. Застраивать, застроить. Инде замісь улиці майдан і ніхто його не забудовує і нічого на йому нема. К. ЧР. 63.