Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забужувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забужувати
Берлін: Українське слово, 1924

Забужува́ти, жу́ю, єш, гл. Опалить перья и пухъ (у птицъ). Я вже курча забужувала. Лебед. у.