Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забузанити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забузанити
Берлін: Українське слово, 1924

Забуза́нити, ню, ниш, гл. Заговорить, понести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.