Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забузувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забузувати
Берлін: Українське слово, 1924

Забузува́ти, зу́ю, єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Греб. 404. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй. Кан. у.