Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забуртати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забуртати
Берлін: Українське слово, 1924

Забу́ртати, таю, єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.