Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забурувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забурувати
Берлін: Українське слово, 1924

Забурува́ти, ру́ю, єш, гл. Забурлить. Харьк.