Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заватра

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заватра
Берлін: Українське слово, 1924

Зава́тра, ри, ж. У гуцульскихъ пастуховъ въ полони́нах: родъ шалаша среди за́городи, въ которой ночуютъ животныя: съ покатой крышей изъ луба и открытыми боками, чтобы спящій тамъ пастухъ могъ всегда видѣть животныхъ. Шух. I. 185, 188.