Словарь української мови (1924)/завволити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завволити
Берлін: Українське слово, 1924

Завво́лити, лю, лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланіє, — одказала Катря. МВ. II. 199.