Словарь української мови (1924)/завеличатися
Зовнішній вигляд
◀ завейкати | Словарь української мови З завеличатися |
заверба ▶ |
|
Завелича́тися, ча́юся, єшся, гл. Заважничать. Завеличався, як жид на родинах. Ном. № 2490.
◀ завейкати | Словарь української мови Борис Грінченко З завеличатися |
заверба ▶ |
|
Словарь української мови — З
завеличатися
Борис Грінченко
1924
Завелича́тися, ча́юся, єшся, гл. Заважничать. Завеличався, як жид на родинах. Ном. № 2490.