Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заверба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заверба
Берлін: Українське слово, 1924

За́верба, би, ж. и За́вербник, ка, м. Родъ раст. изъ породы Salix. Вх. Зн. 18.