Словарь української мови (1924)/завербувати
| ◀ завербник | Словарь української мови З завербувати |
завергати ▶ |
|
Завербува́ти, бу́ю, єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. I. 109.
| ◀ завербник | Словарь української мови Борис Грінченко З завербувати |
завергати ▶ |
|
Словарь української мови — З
завербувати
Борис Грінченко
1924
Завербува́ти, бу́ю, єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. I. 109.