Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завередити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ завергати Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завередити 		завередувати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Завере́дити, дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/завередити&oldid=682400