Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завидько

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завидько
Берлін: Українське слово, 1924

Зави́дько, ка, м. = Завидник. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37.