Словарь української мови (1924)/завидіти

by Борис Грінченко

◀ завидити

Словарь української мови Борис Грінченко З завидіти

завидка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зави́діти, джу, диш, гл. Увидѣть. Ой заплакала та Морозиха, ох ідучи на місто. Завиділи козаченьки да мед-вино п'ючи: „Годі, годі, Морозихо, по Морозенку голосить“. Мет. 410.