Словарь української мови (1924)/завилювати
Зовнішній вигляд
◀ завилювання | Словарь української мови З завилювати |
завиляти ▶ |
|
Зави́лювати, люю, єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
◀ завилювання | Словарь української мови Борис Грінченко З завилювати |
завиляти ▶ |
|
Словарь української мови — З
завилювати
Борис Грінченко
1924
Зави́лювати, люю, єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.