Словарь української мови (1924)/завиляти
| ◀ завилювати | Словарь української мови З завиляти |
завина ▶ |
|
Завиля́ти, ля́ю, єш, гл. Завилять. А Прус хвостом не завиляв, як знаєш лис хвостом виляє. Котл. Ен.
| ◀ завилювати | Словарь української мови Борис Грінченко З завиляти |
завина ▶ |
|
Словарь української мови — З
завиляти
Борис Грінченко
1924
Завиля́ти, ля́ю, єш, гл. Завилять. А Прус хвостом не завиляв, як знаєш лис хвостом виляє. Котл. Ен.