Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завитати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завитати
Берлін: Українське слово, 1924

Завита́ти, та́ю, єш, гл. = Завітати. Завитав я до веселої козачої хати попасувати коні. Хата. 95. Січові гості завитали таки до нас. Хата. 115.