Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завищати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завищати
Берлін: Українське слово, 1924

Завища́ти, щу́, щи́ш, гл. Завизжать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.