Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завичка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завичка
Берлін: Українське слово, 1924

Зави́чка, ки, ж. = Звичка. Бра́ти зави́чку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати. Зміев. у.