Словарь української мови (1924)/завкридно

by Борис Грінченко

◀ завкривдно

Словарь української мови Борис Грінченко З завкридно

завладати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

За́вкри́(в)дно, нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Каменец. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. НВолын. у.