Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завкридно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завкридно
Берлін: Українське слово, 1924

За́вкри́(в)дно, нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Каменец. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. НВолын. у.